Компетентність бібліотекаря
в інформаційному сервісі бібліотеки ПТНЗ
Протокол №3 від
25.11.2016 р.
Закінчується урок, лунає дзвоник, бібліотека заповнюється учнями. На абонементі замовляють
необхідну для навчання літературу, або щось цікаве для додаткового читання. Хтось у
читальному залі швидко перегортає сторінки підручника, готуючись до уроку,
хтось читає художню книжку. Але є учні, які спочатку приходять до бібліотеки і
лише роздивляються книжки, спілкуються з бібліотекарем.
На перших порах це мене
турбувало, хотілося дати їм у руки книжку, змусити читати. Але я спробувала
зробити інакше-розпочати активну рекламну компанію, що в моєму розумінні
означало:
ü оточити сучасних учнів цікавими сучасними книжками в яскравих обкладинках (за допомогою
книжкових виставок, переглядів літератури, тематичних полиць);
ü розповідати цікаві факти
про популярні книжки або про письменників (а для цього потрібно постійно
цікавитися та читати сучасну літературу);
ü проводити літературні
конкурси, бібліотечні
уроки, віртуальні екскурсії;
ü зробити так, щоб учні рекомендували книжки один
одному.
Однією з гострих проблем,
що існують сьогодні в світовій спільноті, зокрема, в нашій країні, є глибока
криза духовних і культурних цінностей. Тому бібліотека – це той осередок в ПТНЗ, куди учні приходять
задля спілкування, за допомогою і підтримкою. В такому випадку бібліотека не
обмежується лише вихованням любові до книжки та читання. Бібліотекарю доводиться
вислуховувати учнів, глибше пізнавати їх внутрішній світ. Тематика розмов різноманітна, і бібліотекар радить прочитати
учневі певну літературу, яка актуальна для нього на даному етапі.
Дуже важливо, щоб читання
давало учневі інтелектуальну радість. Якщо є інтерес до читання того, що не
обов’язкове для вивчення, то учень з інтересом читає й підручник. Читаючи, він відволікається від
процесу читання і живе думками про те, що читає
Цікаво, що наші учні можуть
знайти інформацію за допомогою Wi-Fi по всьому училищу та на території його на своїх мобільних телефонах,
планшетах, ноутбуках. Але вони ідуть до бібліотеки. Я думаю та сподіваюсь, що
їх сюди притягує набагато сильніший магніт, той, без якого жодна бібліотека не
може існувати, ім’я якому – книжка.
Результатом такої роботи є
те, що учні стають активними користувачами бібліотеки, асоціюють її з місцем,
де вони оволодівають культурою спілкування з книжкою, інформаційною культурою.
Саме тут формується їх потреба у щоденному читанні, саме тут вони можуть розвивати свої
пізнавальні та читацькі інтереси. А допомогти в цьому повинен бібліотекар.
Нині перед бібліотекою
стоять важливі завдання: дати користувачу якісну новітню інформацію,
забезпечити вільний доступ до світових інформаційних джерел, формувати знання у сфері
інформаційної культури, стимулювати в учнів інтерес до читання, сприяти їх
всебічному розвитку.
Необхідними умовами
якісного виконання цих завдань є систематичність і диференціація обслуговування кожної групи читачів,
приміром:
ü Інформаційне забезпечення
адміністрації та педагогічного колективу полягає в підтримці
навчально-виховного процесу (нові підручники, програми, методичні рекомендації,
інструкції, передовий досвід, нові технології).
ü Інформаційне забезпечення
учнів-це допомога їм в опануванні основ наук (навчання під час уроків та в позаурочний час).
ü Інформаційне забезпечення
батьків передбачає надання їм інформаційно-консультаційної допомоги.
Зауважу, що врахування цих умов і
використання сучасних форм і методів обслуговування читачів сприяє поступовому
перетворенню бібліотеки на сучасний інформаційний центр училища. Утім є й інші важливі
складові такої трансформації.
Складова перша:
бібліотечний фонд.
Одним із важливих питань,
пов’язаних із трансформацією бібліотек на сучасні центри інформаційного забезпечення
навчального процесу, є питання комплектування бібліотечного фонду. Для якісного
комплектування бібліотекар повинен бути добре обізнаним із навчальною програмою
з різних предметів, цікавитися літературними новинками книговидавничого ринку, знати читацькі
інтереси та потреби користувачів бібліотеки.
Кожній конкретній групі
читачів притаманні свої закономірності читання, мотиви звернення до літератури,
критерії оцінок
прочитаного. Аналіз інформаційних потреб і запитів читачів сприяє якісному формуванню
бібліотечного фонду, системному підходу в організації обслуговування з метою
збільшення читацької активності.
Для вивчення читацьких
потреб доцільним є комплексне використання різних форм роботи, які б
доповнювали одне одного, сприяли емоційній зацікавленості читачів. Наша бібліотека використовує такі
форми:
ü індивідуальні бесіди з
учнями училища та анкетування користувачів для виявлення їх читацьких інтересів
та інформаційних потреб, ставлення учнів до книжки та читання;
ü аналіз читацьких формулярів;
ü ведення «Картотеки
доукомплектування» (відомості про відсутню, але необхідну для училища
літературу);
ü ознайомлення з новою
навчальною, методичною, художньою літературою шляхом оформлення книжкових
виставок, переглядів, бібліографічних оглядів літератури.
Враховуючи сучасні реалії, бібліотека має
поповнювати бібліотечний
фонд виданнями на різних носіях інформації (навчальними відеофільмами,
довідниками, навчальними посібниками, хрестоматіями, аудіокнигами), максимально
задовольняючи всебічні потреби читачів, сприяючи гармонійному розвиткові особистості.
В нашому училищі діти не
тільки навчаються, але і проводять позаурочний час, відвідуючи різноманітні
гуртки, секції, додаткові заняття. Це робить необхідним комплектування
бібліотеки не тільки обов’язковою літературою, але і іншою популярною вітчизняною та зарубіжною літературою,
довідковими виданнями різних галузей знань.
Нашими партнерами в цій
діяльності виступають директор училища, завучі, співробітники, які зараз
знаходяться на пенсії, учні та батьки їх,завдяки чому бібліотека щорічно отримує довідкові видання,
твори сучасної української та світової літератури, періодичні видання тощо. Всі
ці видання можна взяти по системі буккросінгу - прочитай і відпусти, яка з
успіхом вже другий рік використовується у читальному залі бібліотеки навчального корпусу та у
бібліотеці гуртожитку.
Для поповнення бібліотечного фонду
використовуємо і інтернет-ресурси. Знайдену в Інтернеті інформацію
роздруковуємо для тематичних папок, добірок статей, оформлення літературних виставок і
тематичних полиць, індивідуального інформування. Також у бібліотеці є
електронна бібліотека по всіх спеціальностях, які є в нашому училищі, яка
постійно поповнюється по мірі надходження запитів наших користувачів та новинок
з Інтернету.
Складова друга: довідково –
пошуковий апарат.
Загальновідомо, що
ефективність інформаційної роботи бібліотеки визначається станом довідково –
бібліографічного апарату. Добре організований він допомагає максимально
використати бібліотечні фонди для повноцінного забезпечення навчально-виховного процесу.
Довідково - пошуковий апарат нашої бібліотеки доволі розгалужений:
ü алфавітний та систематичний каталоги (у картковому варіанті);
ü алфавітний та систематичний
каталоги (в електронному варіанті);
ü картотеки: («Картотека керівних та
інструктивно-методичних матеріалів», «Картотека реєстрації періодичної преси»,
«Інвентаризаційна картотека»);
ü довідково-бібліографічний
фонд;
ü інтернет-ресурс
(використовується для надання довідок, пошуку додаткової або відсутньої в бібліотеці інформації).
Складова третя:
інформаційне обслуговування.
Для якісного інформаційного
забезпечення бібліотекар повинен не тільки добре знати бібліотечний фонд, але і
уміти розкривати його для читачів.
Виставки літератури,
тематичні полиці, перегляди літератури сприяють систематичному інформуванню читачів про новинки
літератури, про найбільш корисні книжки з окремих тем, допомагають читачеві у
глибокому вивченні питання, яке його цікавить. У нашій бібліотеці регулярно
організовуються така виставки:
ü нових надходжень: «Увага! Нова література», «Нова
література для залізничників»;
ü до предметних тижнів;
ü цикли
книжково-ілюстративних виставок;
ü тематичні полички;
ü перегляди літератури.
Складова четверта: співпраця з педагогами, майстрами виробничого навчання та батьками.
Бібліотека надає
інформаційно-методичну допомогу педагогам та майстрам виробничого навчання в
організації навчально-виховного процесу: підготовці уроків,бесід із учнями,
проведенні виховних годин та позаурочних виховних заходів, інформує про нові документи,
підручники та посібники, які надійшли до бібліотеки.
Складова п’ята: виховання
інформаційної культури.
Поняття «інформаційна
культура» включає в
себе традиційну бібліотечно-бібліографічну культуру та нову інформаційну
культуру, яка базується
на досягненнях сучасних інформаційних технологій. Інформаційна культура
розглядається як складова загальної культури особистості, а інформаційні
уміння-як загально
навчальні, що є
основою для успішного засвоєння всіх навчальних предметів, дають можливість людині вільно
орієнтуватися в потоці інформації.
Основні завдання бібліотеки
з формування інформаційної культури учнів-ознайомлення їх із інформаційними технологіями, з
бібліотекою, як важливим компонентом інформаційної інфраструктури, з методами пошуку інформації.
Вирішувати ці завдання
допомагає цикл бібліотечних занять із застосуванням інформаційно-комунікаційних
технологій і мультимедійних засобів. Під час створення презентацій використовуються анімація та відео
кліпи.
У нас в бібліотеці створено куточок для книг по буккроссингу, де кожен може залиши чи взяти собі
книгу, зареєструвавшись на відповідних Веб-сайтах: http://www.bookcrossing.com. Творча спец.
група офіційного сайту буккроссингу www.bookcrossing.com. Важлива статистика руху: bookcrossing.com/hunt – відпущені на волю книги у світі за останні 30 днів: bookcrossing.com/bookstats/mosttraveled – самі
мандруючі книги, та інших.
Ми бібліотекарі, звикли до традиційних способів залучення користувачів до читання: книжкових
виставок, бібліографічних оглядів, тематичних переглядів, репрезентації тощо.
Але з розвитком інформаційних технологій і впровадженням їх у роботу бібліотек виникають нові
форми популяризації
бібліотечних фондів.
Спочатку з’явилися віртуальні виставки, сьогодні дедалі більшої популярності
набувають буктрейлери.
Буктрейлер - особливий вид книжкової реклами, один із засобів просування
видання до користувача. Це короткий відеоролик, що створює візуальний образ книжки, кліп за її
змістом. Його основне завдання – яскраво й образно розповісти про твір,
зацікавити, заінтригувати читача, спонукати до читання.
Наразі виокремлюють такі типи бук трейлерів за способом візуального
відтворення тексту:
ü ігрові ролики (міні фільми за книжками із залученням актора);
ü неігрові ролики (слайди з цитатами, ілюстраціями, малюнками,
фотографіями, колажем);
ü анімаційні ролики (з використанням комп’ютерної графіки/мультиплікації).
…і за змістом:
ü розповідні (презентують
сюжет твору);
ü атмосферні (передають основні настрої книжки та очікувані читацькі
емоції);
ü концептуальні (транслюють ключові ідеї та загальну спрямованість тексту).
У бібліотечному професійному середовищі буктрейлер повинен стати одним з
дієвих засобів
підвищення статусу читання через його пропаганду за допомогою відео
презентації.
Ми починали свою роботу по буккроссингу із слідуючих залишених книг:
За прочитаною книгою «Вклоняємось доземно українському солдату» Дашею Рибак знято відеоролик -
буктрейлер, та викладено на YouTube.
Для покращання читання учнями нашого училища було знято буктрейлер на
книгу: «Як вижити в екстремальних умовах», учнем групи 213 Владиславом та викладено на YouTube.
Для кращої пропаганди книги і бібліотеки читачами нашої бібліотеки
організовано флешбук у ВКонтакте: https://vk.com/ на книгу Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», де ми активно
проводимо обговорення цієї книги.
Складова шоста: професіоналізм бібліотекаря.
Ілля Еренбург відзначив, що «бібліотекар не службовець, який спостерігає, чи всі книжки на полицях, а
людина, яка допомагає читачам активно їх використовувати». Сьогодні до книжок
постійно додаються інші сучасні джерела інформації, але завдання бібліотекаря
щодо активного їх використання залишається незмінним. Сьогодення вимагає від бібліотекаря знань не
тільки в галузях літератури та бібліотекознавства, а й сучасних комп’ютерних
технологій. Крім того, бібліотекар має бути людиною творчою, активною, постійно
працювати над собою, безперервно поповнювати свої професійні знання оволодівати новими
інформаційними технологіями, запроваджувати сучасні форми обслуговування
читачів. Тільки такий фахівець здатен перетворити бібліотеку на справжній
інформаційний центр училища.
Бібліотека – древня і вічно юна оселя
людського розуму. Ряди книжкових полиць містять у собі допитливий науковий
пошук, насолоду прекрасним, здобуття знань, розвагу – і так до нескінченності.
Неможливо уявити сучасне життя без бібліотеки, куди кожна людина може прийти не
тільки, щоб отримати
необхідну інформацію, а й “підзарядити” свою душу духовними багатствами,
залишеними нам у спадщину. Бібліотека – добрий чарівник, до якого поспішають
люди різного віку, різних смаків та уподобань. Усе найцікавіше починається з
бібліотеки.
Саме книга, бібліотека є
таким своєрідним фундаментом розвитку і становлення особистості. Багато
труднощів на цьому шляху бібліотекарів. Тому бібліотеки ПТНЗ систематично
проводять роботу серед учнів по пізнанню своєї культури, літератури, рідної
мови, впроваджуючи
новітні інформаційні технології в освітній процес. І як результат цієї
співпраці – це наші випускники, якими ми можемо пишатись.
Використано джерела:
proftekhosvita.org.ua/static/files/biblioteka_pto_01.pd
Комментариев нет:
Отправить комментарий