понедельник, 21 ноября 2016 г.

30 вересня бібліотекою проведено флешмоб "Моя Батьківщина там, де моя бібліотека", до відзначення Всеукраїнського дня бібліотек.
Фотогалерея        Презентація  "Бібліотеки світу"

Бібліотека нашого училища пропонує для користувачів нову послугу-БУККРОСИНГ. Буккросинг-це вільний рух книг. Якщо Вам сподобалася книга, тоді її можна взяти і прочитати. Але  Ви повинні обміняти її на свою цікаву книгу.



ФЛЕШБУК. ВКонтакті створено групу на книгу Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», де учні та співробітники нашого училища ведуть обговорення прочитаної книги. Пропонуємо приєднуватися до обговорення.
За прочитаною книгою «Як вижити в екстремальних умовах» В'ячеславом Базелюком знято відеоролик - буктрейлер, та викладено на сайті за такою адресоюhttps://youtu.be/C-_LvPTizMY YouTube
Приєднуємося та обговорюємо.
За прочитаною книгою «Вклоняємось доземно українському солдату» Дашею Рибак знято відеоролик - буктрейлер, та викладено на сайті за такою адресою https://youtu.be/roU4QEJlTwMYouTube

Приєднуємося та обговорюємо.
 23 листопада в читальній залі бібліотеки відбувся позаурочний захід-віртуальний круїз "Місця сили в Україні", зокрема йшлось про одне з наймальовничих місць України - національний дендрологічний парк "Софіївка".


Конкурс "Талант, як сонце у душі" М.Коцюбинський



НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР
ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
ДПТНЗ «КОЗЯТИНСЬКЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ВИЩЕ
ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ»









Бібліографічний покажчик
«Талант, як сонце у душі»
До 150-річчя з дня народження М.М.Коцюбинського








Програма бібліотечного гуртка "Джерело"


Засідання гуртка "Джерело"

Імена земляків в літописі Великої Вітчизняної
Заняття бібліотечного гуртка «Джерело»


Конкурсна робота до 200-річчя Т.Г.Шевченко

З В І Т
про проведення тематичної книжкової виставки до 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка

четверг, 17 ноября 2016 г.


Модель професійної компетентності бібліотекаря професійно – технічного навчального закладу

Освітній процес в сучасному навчальному закладі спрямований на формування конкурентоспроможної, самодостатньої особистості, яка вміє знаходити інформацію з різних джерел й ефективно оперувати нею в усіх сферах життєдіяльності.
Зміна пріоритетів в освіті викликала необхідність реформування бібліотек освітянської галузі, оновлення змісту їх діяльності, що вимагає від працівників бібліотек переосмислення своєї ролі в даному процесі. Та й самі бібліотеки виконують як свої специфічні завдання, так і сприяють динамічному розвитку суспільства та особистості. Вони не лише інформаційні центри закладів, а значною мірою і центри сприяння самоосвіті користувачів, формування духовності і психологічного розвантаження.
Розрізняють різні рівні сформованості компетентності: соціальну, комунікативну, інформаційну, навчальну, технічну й технологічну.
Професійна компетентність бібліотекаря передбачає:
·        володіння кодексом етики бібліотекаря;
·        знання законодавчо - нормативних документів;
·        комплектування фонду традиційними і нетрадиційними носіями інформації відповідно до стандартів освіти в Україні;
·        одержання і розміщення літератури;
·        дотримання принципів загальнодоступності інформації та їх реалізацію у виховній та освітній діяльності;
·        надання інформаційних послуг;
·        управління ресурсами;
·        планування і звітність діяльності бібліотеки;
·        автоматизацію бібліотеки.
Професійні якості бібліотекаря:
·        доброзичливо і зацікавлено відноситися до учнів;
·        бути готовим приймати конструктивну критику від колег і учнів, здійснюючи корективи в своїй діяльності;
·        мати власний погляд на соціальну ситуацію і навколишній світ і бути здатним поділитися ним з учнями;
·        мати розвинену здібність до критики і рефлексії;
·        утримуватися від ролі джерела мудрості і знання;
·        розуміти інших людей, що мають інші цінності, інтереси і здібності;
·        бути відкритим для будь - яких думок учнів з обговорюваного питання;
·        спокійно реагувати на їдкі зауваження в свою адресу;
·        мати власну позицію і свою манеру навчання, не бути безликим;
·        вміти ділитися з учнями і колегами по роботі своїми думками і відчуттями;
·        демонструвати компетентну поведінку – власну відповідальність за результат, допитливість, здібність до кооперації і діалогу і тому подібне;
·        демонструвати захопленість своєю роботою;
·        використовувати чітку, зрозумілу, гнучку мову з образними виразами.
Очевидно, що бібліотекар повинен володіти тими компетенціями, яким він навчає!

Професійно компетентна людина та, яка:
·        успішно розв’язує завдання навчання й виховання, готує для суспільства випускника з бажаними психологічними якостями;
·        задоволена професією;
·        досягає бажаних результатів у розвитку особистості учнів;
·        має й усвідомлює перспективу свого професійного розвитку;
·        відкрита для постійного професійного навчання;
·        збагачує досвід професії завдяки особистому творчому внеску;
·        соціально активна в суспільстві;
·        віддана педагогічній професії, прагне підтримувати навіть у складних умовах її честь і гідність, професійну етику;
·        готова до якісної та кількісної оцінки своєї праці, уміє сама це робити.
За аналізом праць науковців можна визначити такі ключові компоненти професійної компетентності.
1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Серед них уміння й навички роботи з друкованими джерелами, уміння здобувати інформацію з інших джерел, переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу.
2. Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших (учнів, учителів, батьків).
3. Продуктивна компетентність - це вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них. Більшість науковців серед ключових компетенцій бібліотекаря на перше місце ставить саме продуктивну компетентність.
4. Автономізація та компетентність - це здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможність. Адже бібліотекар перш за все вчиться сам, це вічний учень.
5. Моральна компетентність - це готовність, спроможність і потреба жити за традиційними моральними нормами.
6. Психологічна компетентність - це здатність використовувати психологічні засоби навчання в організації взаємодії в освітній діяльності.
7. Предметна компетентність, до змісту якої входить володіння певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності.
8. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими.
9. Математична компетентність - це вміння працювати з числом, числовою інформацією.
10. Особисті якості бібліотекаря (це теж одна з найголовніших складових професійної компетентності) - доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, рефлексія, людяність.
Отже, поняття «компетенції та компетентності» значно ширші за поняття «знання, уміння, навички», тому що охоплюють:
·        спрямованість особистості (мотивацію);
·        здібності особистості до подолання стереотипів, відчуття проблеми, прояв принциповості, гнучкості мислення;
·        характер особистості - самостійність, цілеспрямованість, вольові якості.
Слід зазначити, що сучасні науковці здатні розглядати професійну компетентність бібліотекаря як сукупність трьох складових компонентів: предметно - технологічного, психолого - педагогічного, загальнокультурного.
Основні показники педагогічної компетентності бібліотекаря - це передусім:
·        особистісні якості, особливо перетворювальні та психологічні;
·        усвідомлення ролі бібліотекаря у вихованні громадянина, патріота;
·        безперервне підвищення загальної та професійної культури;
·        пошукова діяльність бібліотекаря;
·        володіння методами педагогічного дослідження;
·        конструювання власного бібліотечного досвіду;
·        результативність навчально - виховного процесу;
·        активна педагогічна діяльність, спрямована на перетворення особистості учня й бібліотекаря.
З огляду на зазначене можна стверджувати, що під професійною компетентністю бібліотекаря слід розуміти таку пошукову діяльність бібліотекаря, коли на основі бази знань, умінь, навичок та усвідомленого розуміння своєї ролі в суспільстві, безперервного самовдосконалення й саморозвитку особистості він забезпечує оптимальний варіант організації навчально - виховного процесу з метою формування творчої особистості.
На думку А. Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожний педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду.
Аналіз світових тенденцій у галузі педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до професіоналізму й особистих якостей бібліотекаря.
Основними проблемами, з якими зустрічаються бібліотекарі навчальних закладів в цьому тисячолітті, є:
·        постійне ускладнення змісту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів;
·        ускладнення проблем виховання;
·        безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання й виховання;
·        розв’язання складних професійно - педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок з таких суміжних з педагогікою наук, як філософія, психологія, медицина, економіка, кібернетика та ін.;
·        робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально - виховному процесі.
Компоненти, що перетворюють бібліотеку на особливе педагогічне середовище:
вдосконалення методик аналізу інформаційних потреб учнів училища;
оцінювання потрібної інформації, джерел для задоволення освітніх та індивідуальних потреб, інтересів;
сприяння реалізації державної політики в галузі освіти;
інформаційне забезпечення навчально - виховного процесу в училищі для засвоєння програмних знань, самоосвіти учнів;
виховання гармонійної, морально досконалої особистості, свідомого громадянина, здатного до інтелектуального, духовного і творчого розвитку;
проведення заходів з використанням літератури, що сприяє збагаченню життєвого досвіду учнів, засвоєнню ними культурних цінностей, зокрема: літературні ігри, експрес - подорожі, прес - діалоги, олімпіади літературних ерудитів;
співпраця з викладачами над інформацією з навчальних дисциплін, щоб з перших днів навчання в училищі пошук і отримання інформації, знання форматів її представлення були б звичайною, повсякденною практикою в житті кожного учня;
поступове реформування бібліотек на інформаційні центри з мультимедійними технологіями.
Серед основних педагогічних технологій, впроваджених у роботу бібліотеки, слід визначити такі:
·        допомога у створенні інтегрованих уроків, написання рефератів, повідомлень з навчальних дисциплін;
·        створення додаткових картотек, інформаційних списків, експрес-інформації;
·        формування інформаційної культури учнів, постійного прагнення їх до пошуку інформації, свідомого, осмисленого добору інформаційних джерел, формування у них навичок систематизації та особистісної оцінки інформації;
·        надання доступу до нетрадиційних носіїв інформації, зокрема, через мережу Інтернет та локальну мережу Інтранет;
·        системи бібліографічної інформації.
Технологічний процес діяльності бібліотеки навчального закладу загалом передбачає високий рівень професійної компетентності бібліотекаря. Як засвідчує дослідження професійних знань, умінь і навичок  бібліотекарів ПТНЗ, бібліотека розглядається ними як навчально - інформаційний, дозвіллєвий центр для забезпечення потреб в інформації.
Сучасний підхід до моделювання ефективного бібліотечного процесу вимагає від бібліотекарів високого професійного рівня, що включає:
·        знання з фаху;
·        володіння основами комп’ютерної грамотності й сучасними інформаційно - комунікаційними технологіями;
·        навичками переробки інформації й передачі її користувачам;
·        уміння створити в бібліотеці комфортне середовище для читача й сформувати в нього позитивну мотивацію до читання;
·        оволодіння фахівцем технологією моніторингу всіх бібліотечних процесів з метою їх удосконалення, максимального наближення до користувача.
Сьогодення вимагає й особистісної зорієнтованості бібліотечного процесу. Бібліотекар має враховувати індивідуально - психологічні особливості кожного читача, розкривати особистісну індивідуальність для оточуючих і нього самого, розширяти його соціальну компетентність, світогляд, можливості взаємодіяти з навколишнім світом.
Реалізовуючи основні функції, бібліотекарі серед пріоритетних напрямків діяльності відзначають такі:
·        формування основ інформаційної культури як складової загальної культури особистості, що дозволяє їй правильно формувати свої запити;
·        ефективно здійснювати пошук необхідних джерел;
·        вміти відбирати, критично оцінювати інформацію та створювати якісно нову;
·        орієнтація учнів на загальнолюдські та національні цінності;
·        впровадження особистісно орієнтованих технологій, спрямованих на розкриття природних задатків, творчого потенціалу кожного з читачів
Сучасний читач має широкий доступ до різного роду джерел інформації, включаючи і мережу Інтернет, а читання «для душі» в більшості випадків замінюється переглядом відеофільмів та комп’ютерними іграми. Значна кількість змістовних, цінних книг залишаються поза увагою учнів. Саме тому бібліотекарі використовують різні прийоми, методи і технології розкриття цінності творів, які пробуджують й зміцнюють в учнів кращі людські якості, допомагають, як наголошував В.О.Сухомлинський, «…відкрити буквально перед кожним, отже й перед найпосереднішим, найважчим вихованцем ті сфери розвитку його духу, де він може досягти вершини, виявити себе, заявити про своє Я, черпати сили з джерела людської гідності, почувати себе не обділеним, а духовно багатим».
Впровадження сучасних видів інформування та оптимізація процесу обслуговування користувачів, а також реалізація основних завдань, пріоритетних напрямків та власне проблем, над якими працюють бібліотекарі, вимагають системного підходу та вибору доцільних технологій, методів і форм щодо:
  • моделювання універсального бібліотечного фонду, що відповідає профілю закладу, змісту освітнього процесу, його інформаційним, виховним та культурологічним функціям, а також запитам, інтересам і потребам користувачів;
  •   створення довідково - пошукового апарату для багатоаспектного розкриття фонду через систему каталогів, картотек та фонду довідково - інформаційних видань, включаючи електронні бази даних;
  •  максимального розкриття фонду бібліотечних документів через сучасні форми наочної популяризації літератури та оптимізацію довідково-бібліографічного обслуговування;
  •  формування інформаційної культури користувачів;
  •  впровадження сучасних інформаційно - комунікаційних технологій та використання медіа ресурсів у практиці роботи;
  •  створення сприятливих умов для позитивної мотивації до читання;
  •  психолого - педагогічного аспекту розкриття творчого потенціалу читачів, їх здібностей та обдарувань.

Цілеспрямований розвиток індивідуальності читача можливий лише тоді, коли творчість бібліотекаря стимулюватиме його дослідницько - пошукову, творчу діяльність, пов’язану з книгою, творчістю письменників, забезпечуючи розумне поєднання традиційних форм і методів із сучасними інформаційно - комунікаційними технологіями.
Сьогодні творчі бібліотекарі не лише популяризують книгу, проводять системну роботу щодо формування активного, грамотного користувача, а й спрямовують свою діяльність на створення виховуючого середовища як засобу впливу на його духовний світ.
Напрацьовуючи ефективну систему роботи, училищні бібліотекарі зосереджують свою увагу на раціональному співвідношенні бібліотечних форм і методів з моральними потребами й мотивами поведінки учнів, формуванні творчої особистості засобами бібліотеки й книги. Це сприяє як успішному засвоєнню учнями навчальних програм, так і підвищенню професійної майстерності педагогів. Крім того, сучасні технології, що використовуються у роботі бібліотеки, характеризуються нешаблонними формами набуття знань, відсутністю оцінювання. Їх різноманітність, новизна, нетрадиційність викликають в учнів бажання проявити свою індивідуальність, ерудицію, кмітливість, фантазію, розкривають творчі нахили і здібності, сприяють неформальному спілкуванню дітей у вільний від навчання час. Саме це дозволяє створити оптимальні умови для взаємодії учня, вчителя, бібліотекаря щодо вирішення та аналізу реальних проблем сьогоднішніх учнів, проектування шляхів їх розв’язання.
У тісній співпраці з педагогічним колективом бібліотекарі залучають учнів до духовних, історичних, культурних традицій українського народу, до його ремесел, образотворчого, декоративно - ужиткового мистецтва через книгу, організацію дослідницько - пошукової діяльності.
Звертаючись до книги, бібліотекарі спільно з педагогами, акцентують увагу учнів на кращі людські якості та взаємовідносини між людьми.
«Захоплення книжкою в поєднанні з людяністю всього буття дитини має стояти на першому місці, – це осереддя високоморальної поведінки й багатого духовного життя дитини»,  – наголошував Сухомлинський.
Розширяючи читацьку аудиторію, бібліотекарі нашого училища повною мірою використовують можливості різних заходів, пов’язаних з книгою. Так, участь учнів нашого училища у різноманітних обласних та всеукраїнських конкурсах проводиться з метою виховання широкої читацької культури учнів, заохочення їх до систематичного читання задля постійного підвищення рівня їх особистого розвитку; вироблення в учнів навичок самостійної роботи з книгою, підвищення ефективності процесу читання; критичного аналізу, переосмислення і творчої інтерпретації прочитаного.
У цьому навчальному році учні нашого бібліотечного гуртка взяли участь в обласному конкурсі творчих дослідницько – пошукових робіт на тему «М.Пирогов – видатна особистість Вінниччини».
У минулому навчальному році в обласному конкурсі соціальних проектів учнів професійно – технічних навчальних закладів «Я – в житті мого навчального закладу»  учень нашого бібліотечного гуртка Хомюк Богдан у номінації «Я і мій навчальний заклад» зайняв друге місце.
Дані заходи сприяють підвищенню суспільного значення і ролі училищних бібліотек.
Минулорічний обласний заочний  конкурс «Бібліотекар 2011 року» ще раз підтвердив, що питання удосконалення бібліотечного процесу на основі впровадження сучасних інформаційних та педагогічних технологій, а також створення умов для формування ціннісних орієнтацій інформаційно компетентної, духовно багатої особистості учня є актуальним для всіх бібліотек професійно – технічних навчальних закладів області. Сучасна бібліотека має стати центром інформації, духовності й культури, постійно оновлюватися, модернізуватися відповідно до умов сьогодення.
Необхідною умовою професійного зростання бібліотекаря, розкриття творчого потенціалу є, в першу чергу, особистісна зацікавленість у результатах своєї праці. Цьому сприяє й створення належних умов та максимальних можливостей для ініціативи, самостійності, творчого пошуку як на рівні закладу, так і на рівні області, а також їх участь у різних заходах з фахової майстерності.
Серед них обласний конкурс «Бібліотекар - 2011» сприяв поширенню й впровадженню досвіду використання інноваційних бібліотечних технологій у роботі з користувачами.
Участь у конкурсі для кожного бібліотекаря - це, перш за все, глибоке переосмислення основних завдань та функцій бібліотек, критичного перегляду власного досвіду.
Конкурсні матеріали переможців училищного етапу, що направлені до обласного журі цьогорічного конкурсу розкривають сучасні підходи до організації бібліотечної справи, систему інформаційної підтримки освітнього процесу в навчальних закладах, що передбачає впровадження нових, ефективних технологій в тісному взаємозв’язку з педагогічним колективом, бібліотеками інших систем. Описи досвіду роботи доповнюються мультимедійними презентаціями бібліотек, публікаціями, буклетами, розробками інтегрованих уроків, проектів. Кожна робота розкриває як рівень професійної компетентності конкурсантів, володіння ними ефективними формами і методами роботи, так і їх власний творчий пошук в удосконаленні бібліотечної діяльності.
Процес самоосвіти, підвищення інформаційної культури користувача та виховання культури читання бібліотекарі пов’язують з проблемою взаємозв’язку між вмінням віднаходження необхідних джерел інформації, їх аналізу та практичним досвідом використання. У переважній більшості матеріалів зосереджена увага на даній проблемі. Вдале поєднання традиційних та інноваційних технологій, інтерактивних методик створює передумови для реалізації даного аспекту діяльності через систему інтегрованих бібліотечних уроків, консультацій тощо. Представлено й тематику формування ціннісного ставлення читачів, до природи й оточуючого середовища, до історичного минулого та сьогодення українського народу, його культурної й духовної спадщини.
Професійні конкурси, стимулюючи творчий пошук бібліотекарів, їх прагнення до постійного збагачення індивідуальної лабораторії новими знахідками й відкриттями, сучасними технологіями й інтерактивними методами, також сприяють і створенню позитивного іміджу бібліотеки, підвищенню авторитету самого працівника серед учнів, педагогів, батьківської громадськості.
Усе це може здійснювати тільки бібліотекар з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.
Сьогодні є всі підстави говорити, що бібліотекар має бути унікальним і водночас універсальним спеціалістом, "навігатором знання". За такими спеціалістами не тільки сьогодення, а й майбутнє розвитку бібліотечної справи.


Бібліотекар: Біньковська Н.А.

Індивідуальні та масові форми виховної роботи бібліотеки в училищі

Індивідуальні форми виховної роботи
Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на учня училища переломлюється через його індивідуальні особливості, через "внутрішні умови". Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між педагогами і вихованцями. Дається це часом нелегко, оскільки учні, які найбільше потребують індивідуальної виховної роботи, нерідко підозріло ставляться до бібліотекаря. Велике значення при цьому має авторитет бібліотекаря, знання ним вихованців, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації, передбачити наслідки своїх дій.
Така робота повинна бути систематичною, спрямовуватися не лише на проведення бесід з конкретного приводу, а й наперед продуманих профілактичних розмов та інших заходів з вихованцями.
В індивідуальній виховній роботі осмислюють і визначають термін педагогічного впливу: розрахований він на отримання очікуваних результатів негайно чи внаслідок тривалого впливу на особистість. В одних випадках реагують на вчинок одразу, в інших - детально аналізують його і лише тоді вирішують, до яких заходів виховного впливу необхідно вдатися.
Методика індивідуального виховного впливу залежить від індивідуальних особливостей учня і його психологічного стану, темпераменту. В кожному конкретному випадку слід створити педагогічну ситуацію, яка б сприяла формуванню позитивних якостей чи усуненню негативних. Індивідуальний виховний вплив здійснюють через безпосередній вплив бібліотекаря на особистість учня або через колектив. Ці способи взаємопов'язані, взаємодоповнюють один одного. Безпосередній вплив на вихованця бібліотекар здійснює наодинці з ним або в присутності учнів, батьків, педагогів. Це посилює виховний вплив, проте зловживати цим не слід, оскільки страждає почуття гідності учня. В опосередкованому впливі на вихованця між ним і бібліотекарем з'являється нова ланка - колектив. Вплив колективу може бути відкритий (вихователь явно ставить перед ним завдання впливу на конкретного учня) або прихований (завдання ставиться з таким розрахунком, що його виконання колективом само по собі позитивно вплине на учня). У першому випадку вихованець знає, що виховний вплив спрямований на нього, у другому - і він, і колектив можуть лише здогадуватися про це.
Індивідуальна виховна робота потребує координування впливів на учня бібліотекаря, батьків і колективу. Це можливо за умови щоденного аналізу результатів виховного впливу, обміну думками з питань життя і діяльності вихованців.
Успішне здійснення цієї роботи неможливе без чіткого її планування, що враховує характеристики особистості й передбачуванні результату виховного впливу (проект особистості). Це забезпечує управління процесом виховання, координацію всіх виховних впливів, поглиблення й розширення мети і завдань виховання. Наявність проекту щодо кожного (чи хоча б на педагогічно занедбаного) вихованця робить індивідуальну роботу педагогічно доцільною, цілеспрямованою.
В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, колекціонування тощо. Індивідуальні форми роботи нерідко поєднують з груповими і фронтальними.
Позаурочне читання
Метою його є формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культури читання. Педагог повинен пояснити учням, що і як слід читати, скільки відводити часу на позакласне читання залежно індивідуальних особливостей. Важливо, щоб читання літератури було системним. Складаючи індивідуальний план читача, слід враховувати вимоги до читання в конкретній групі. На матеріалі прочитаних книг доцільно проводити бесіди, під час яких учні обмінюються думками про улюблені твори. Корисно навчити учнів складати відгуки на прочитані книги.
Бажана в групі й бібліотечка. Вона може складатися з книг училищної бібліотеки і особистих книг учнів. Психологічний аспект значення такої бібліотеки полягає в тому, що книги постійно в полі зору учнів.
Особливої уваги потребують учні, які мало читають, і ті, хто читає безсистемно. Для них слід цілеспрямовано підбирати книги.
Колекціонування
Позитивно впливає на загальний розвиток учнів, навчальну діяльність і поведінку, розширює кругозір і пізнавальні інтереси, формує дослідницькі навички, виховує цілеспрямованість і наполегливість. Найчастіше школярі захоплюються колекціонуванням марок (філателія), монет (нумізматика), художніх листівок, плакатів, репродукцій, рідше мінералів, плодів і насіння. Бібліотекар повинен насамперед з'ясувати, кого і який вид колекціонування приваблює, що за мету ставить кожен колекціонер, які має досягнення, з якими труднощами стикається, якої допомоги потребує, і на підставі цих спостережень планувати свою роботу. В одному випадку потрібно роз'яснити мету і значення колекціонування, в іншому - дати правильне спрямування, в третьому - допомогти практично щодо збирання, оформлення і збереження матеріалів. Корисно організувати в групі виставки і огляди учнівських колекцій, повідомляючи про це заздалегідь. Усі експонати попередньо переглядає актив групи за участю бібліотекаря, відтак складають план проведення виставки. Бібліотекар чи хтось із учнів готує вступне й підсумкове слово. Учасники виставки мають коментувати експонати.
Ефективним методом індивідуальної виховної роботи є стимулювання інтересу учнів до занять мистецтвом: гри на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, що вони приведені у певну систему, пов'язані між собою і доповнюють одна одну.
Виховні заходи з учнями проводити не пізніше 21 години. Учням та їх батькам слід систематично нагадувати про недоцільність перебування неповнолітніх на вулицях після 20-21 години.
В організації навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів неабияка роль належить бібліотекам. У багатьох із них поряд з паперовим фондом, довідково-бібліографічним апаратом створено електронний фонд, електронний довідково-бібліографічний апарат, застосовуються комп'ютерні технології, створено умови для забезпечення учасників навчально-виховного процесу великою кількістю інформації відповідно до завдань освітніх програм з предметів державного та базового компонентів.
Наша бібліотека має універсальний книжковий фонд, підручники, навчально-методичну, галузеву, художню літературу, довідковий фонд, періодичні видання. При комплектуванні фонду враховується поглиблене вивчення базових дисциплін, профілізація груп та ін. Книжкові фонди поповнюються за рахунок державного бюджету та позабюджетних коштів, акцій "Подаруй бібліотеці книгу", "Родина - бібліотеці".
Вихованню культури читання, навичок самоосвіти та самореалізації сприяють бібліотечні уроки (урок-лекція, урок-бесіда, урок-конференція, урок-гра та ін.). їх тематика різноманітна: як правильно працювати з книгою, періодичною пресою, довідковою та енциклопедичною літературою; ознайомлення з бібліотечно-бібліографічним апаратом, електронною бібліотекою; виховання бережливого ставлення до книги, популяризація бібліотечно-бібліографічних знань.
Важливою є спільна робота вчителів - предметників і бібліотекарів щодо проведення предметних тижнів, олімпіад, масових заходів, бібліотечно-бібліографічних уроків.
Поширені в роботі бібліотек такі масові форми роботи, як книжкові виставки різноманітної тематики, бібліографічні огляди літератури, презентації книг, журнали, вечори поезії, предметні тижні, вікторини кмітливих, брейн-ринги, диспути, дні інформації, вечори-зустрічі з письменниками, читацькі конференції.

Форми виховання
Форми виховання - варіанти організації конкретного виховного процесу; композиційна побудова виховного заходу. Вони завжди взаємопов'язані зі змістом,
У вихованні студентів, розвитку їхніх творчих здібностей, формуванні необхідних майбутньому фахівцеві якостей важлива роль належить спеціально організованій поза аудиторній виховній роботі. Форми її організації у вищому професійно-технічному навчальному закладі можуть бути масові, групові та індивідуальні.
Масові форми виховної роботи
Особливістю масових форм виховної роботи є значна участь у ній студентів. До них належать святкування державних і релігійних свят, знаменних подій у житті вищого професійно-технічного навчального закладу, проведення читацьких конференцій, тематичних вечорів, вечорів запитань і відповідей, тижнів різних навчальних предметів, зустрічей із видатними людьми, конкурсів, олімпіад, фестивалів, виставок тощо.
Ефективною формою виховання студентської молоді є читацькі конференції. Пропагуючи наукову, художню, публіцистичну літературу, студентській молоді прищеплюють зацікавлення книгою, формують у неї літературно-естетичні смаки. Такі конференції проводять на матеріалі творчості одного або кількох авторів, творів, об'єднаних тематикою, з окремої літературної проблеми.
Вечори запитань і відповідей закликають до діалогу між фахівцями і студентами. На ці заходи запрошують фахівців із тих сфер діяльності, які цікавлять студентів.
Літературно-музичні вечори, культпоходи в театр ознайомлюють студентів із різними жанрами цих видів мистецтва, формують естетичні смаки, виховують патріотичні почуття.
Групові методи виховної роботи.
Серед них найпоширеніші - "круглі столи", гуртки за інтересами, обговорення радіо - і телепередач, новинок преси, акції милосердя, пошукова діяльність, екскурсії, походи, заочні подорожі, заходи з фізичного виховання,  олімпіади, туристичні походи, бесіди про гігієну.
"Круглі столи" зазвичай збирають молодих людей, які не обмежуються власною думкою в пошуках істини. Тему визначають заздалегідь. Учасники демонструють свої знання з цієї теми й перспективи її розвитку. "Круглі столи" сприяють розширенню кругозору, формуванню світогляду, загальнолюдських і національних цінностей.
Свій творчий потенціал студенти реалізовують у гуртках за інтересами, основні завдання яких - формування національного свідомого патріота-громадянина України; виховання фізично й морально здорової людини; усвідомлення моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм; формування естетичних смаків; створення атмосфери емоційної захищеності, любові; збереження родинних традицій сімейних реліквій, вивчення родоводу, звичаїв, обрядів свого народу і народів, що населяють Україну; вивчення мови й шанування культури, національної літератури, мистецтва, преси, радіо і телебачення.
У виховній роботі ефективним є використання радіо - і телепередач, перегляд художніх фільмів.
У процесі виховної роботи доцільно практикувати обговорення публікацій із найпопулярніших видань, які приваблюють студентів своїми аналітичними матеріалами щодо політичної, економічної, культурної ситуації в Україні.
Формуванню національної свідомості, патріотичних почуттів студентської молоді сприяє їхня активна участь у створенні учнівського краєзнавчого музею, призначеного для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури народу.
Ефективними виховними заходами є також історико-етнографічні експедиції з вивчення історії свого міста, області, краю та топоніміки цієї місцевості, дослідження історичних пам'яток, збирання предметів старовини, легенд, народних традицій, звичаїв тощо.
Училище - це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, училищем і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позаурочна робота.
Позаурочна виховна робота - різноманітна діяльність учителів, вихователів, бібліотекарів спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час.
Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів учнів, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування. Велика роль в її організації належить бібліотекареві, який є передусім організатором позаурочних виховних заходів (організованої діяльності колективу, спрямованої на досягнення певної виховної мети), діє у співдружності з майстрами виробничого навчання, викладачами, класними керівниками груп.
Позаурочна виховна робота спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.
Особливість позаурочної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні обирають профіль занять за інтересами), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування бажання учнів, їх пропозицій).
Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної виховної роботи.
Форми виховної роботи — варіанти організації виховного процесу, композиційна побудова виховного заходу.
До них належать виховні години, етичні бесіди, зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, виставки, конкурси, колективні творчі справи та ін.
Виховна година. Як одна з форм позаурочної виховної роботи, вона передбачає створення оптимальних умов для продуктивного спілкування бібліотекаря з учнями з метою формування у них соціальної зрілості. Дбаючи про ефективність виховної години, бібліотекар перед її проведенням має подумати над питаннями: “Якою вона буде? Кому потрібна вона — бібліотекарю чи учням? Які можливі результати? ”. Відповіді на ці питання визначально вплинуть на вибір теми виховної години, особливості її підготовки та проведення.
Готуючись до виховної години, настроюючи себе на непросту, але відверту, взаємо довірливу розмову, мав би зважати на такі рекомендації:
- виховні години мають бути систематичними;
- на розгляд учнів бажано виносити цікаві, актуальні для них питання;
- не варто влаштовувати на виховних годинах педагогічного аналізу діяльності учнів;
- проведення виховної години має відбуватися за чітким планом, у мажорному тоні спілкування;
- слід заохочувати учнів до вільного висловлювання думок, не дорікаючи їм за помилковість суджень, враховувати їх соціально-психологічні особливості, створювати умови для подальшого розвитку учнів у процесі вільного спілкування;
- не допускати ігнорування запитань учнів, вислуховувати їх відповіді, виявляти терпимість, залучати всіх учнів до розмови, не залишаючи поза увагою несміливих;
- цікавитись інтересами учнів для визначення подальших тем виховних годин, проводити їх не тільки в училищі, а й у музеї, на природі, та ін.
Етична бесіда. Ця форма виховної роботи спрямована на формування в учнів умінь і навичок моральної поведінки, оволодіння загальнолюдськими і національними морально-духовними цінностями.
Інформацію про моральні норми учні отримують в сім'ї, на уроках, із засобів масової інформації тощо. Але цей процес здебільшого стихійний, не сприяє формуванню стійких переконань. В учнів під впливом різних чинників нерідко виникають хибні уявлення про моральні цінності. Тому в навчально-виховній роботі необхідно надати цьому процесу системності, науковості, щоб сформувати в учнів надійні засади моральних цінностей.
Цій меті служать етичні бесіди, в основі яких - використання діалогу. Вони сприяють узагальненню дитячих спостережень, вражень і переживань, певних знань морально-етичних норм, що сприяє поступовому сходженню особистості до нових моральних якостей.
У системі підготовки і проведення етичних бесід важливим є дотримання певних методичних правил:
- бесіди проводить бібліотекар сам або з майстром виробничого навчання, або з класним керівником;
- тривалість бесіди - до 45 хв.;
- підготовка до бесіди має тривати 5—6 днів;
- тема бесіди залежить від рівня підготовки колективу, взаємин у колективі, соціально-економічних умов у суспільстві;
- організація бесід відбувається за такими основними етапами: підготовчий, проведення бесіди, наступна діяльність учнів, оцінювання бібліотекарем рівня сформованості в учнів моральних норм і навичок;
- необхідне залучення усіх учнів до висловлення власних думок щодо певних моральних понять;
- слід використовувати цікавий матеріал, задіювати різні педагогічної прийоми, які б спонукали учнів до активної емоційно-розумової діяльності;
- потрібно продумувати план бесіди, давати учням конкретні завдання на етапі підготовки до неї, які викликали б у них інтерес;
- аналізувати вплив бесіди на поведінку вихованців, колективу загалом;
- продовжувати роботу над проблемами, що обговорювались під час бесід.
У розвитку учнів настає період, коли їх вже не задовольняє інформація класного керівника про правила і норми поведінки. Із зростанням рівня їх соціального розвитку формуються такі важливі якості, як самооцінка, критичність, соціальна активність, прагнення самостійно розібратися у складних моральних питаннях, здатність до філософського осмислення дійсності. Тому учні старших груп більш схильні до участі у диспутах — усних публічних обговореннях наукових, політичних, моральних проблем з метою пошуку істини.
Зустрічі з відомими людьми. Мета їх може бути різною: профорієнтаційна (запрошують представників різних професій, викладачів вищих навчальних закладів), розвиток моральних, громадянських якостей (зустрічі з ветеранами війни, праці, спорту, мистецтва) тощо.
Обговорення книг, читацькі конференції. Влаштовують їх для пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів, активізації їх самостійності в оцінних судженнях, думках. Під час підготовки до них учні працюють над виступами з певних проблем (на матеріалі одного або кількох творів, творчості письменника, літературної або наукової проблеми). На конференції учні виступають з доповідями, повідомленнями, в яких висловлюють своє ставлення до твору або проблеми, ставлять інсценівки або переглядають уривки кінофільму. Підбиваючи підсумки, бібліотекар зосереджує їх увагу на найважливіших аспектах проблеми.
Книжкові виставки. Їх присвячують знаменним та пам’ятним датам, видатним подіям у країні та у світі, новинкам літератури та у сфері образотворчого мистецтва, результатам краєзнавчих, туристичних походів. Екскурсоводи-школярі демонструють експонати, відповідають на запитання, організовують обмін досвідом.
Масові свята. Організовують як дні, тижні, місячники підвищеної уваги до поезії, музики, театру, кіно, книги тощо. У них беруть участь всі учні училища. Під час таких свят традиційно відбуваються зустрічі з письменниками, художниками, композиторами.
Змагання. Спрямовані вони на стимулювання інтересів, здібностей учнів, сприяють підвищенню їх активності.
Конкурси. Проводять для виявлення талантів, розвитку творчих можливостей учнів. Конкурси (малюнка, художніх робіт, технічних конструкцій), олімпіади (з навчальних предметів) організовують за певним графіком, заздалегідь повідомляють про це учнів. Переможців оголошують публічно.

Матеріал підготувала Н.Біньковська


Список використаних джерел:


1.     Традиційні та інноваційні форми роботи бібліотек.//rakhivcrb.blogspot.com/.../blog-post_23.html‎
2.     Інноваційна діяльність у бібліотеках.//www.zounb.zp.ua
3.     Бібліотека, як центр спілкування. //libkor. com. ua
4.     Навчання традиційне, форми – інноваційні.//vollibr.org.ua
5.     Масова робота в бібліотеці: традиції та нововведення.//lodb.org.ua/assets/files/masova_robota.pdf‎
6.     Сучасні форми масової роботи бібліотеки. Документи//zavantag.com
7.     Вертій Ж. Застосування тренінгових форм роботи у вітчизняному бібліотечному процесі // Бібліотечний вісник. – 2010.– №6.– С. 26 – 33.